###Итоги 14-го тура УПЛ. Мнение редакции ###

Редакция UA-Футбол подводит итоги 14-го тура Украинской Премьер-лиги, который отметился несыгранным матчем в Симферополе, потерей очков "Днепром", тяжелой победой "Динамо" и "Металлиста". Своим мнением относительно главных событий тура делятся Владимир Мыленко, Игорь Семйон и Сергей Швец.

Оцените ситуацию, сложившуюся вокруг "Арсенала". Нужен ли клуб украинскому футболу?

Володимир Миленко: "Украинскому футболу" - це таке абстрактне поняття... Хоча, звісно, можна і конкретизувати. От що таке "Арсенал"? Це клуб, у якого не те що свого стадіону немає (таке майже у всіх), а навіть і "свого", тобто залізобетонно орендованого. Це клуб, у якого постійно проблеми з фінансуванням. Це клуб, на який у кількамільйонному місті ходить кілька тисяч. По-моєму, відповідь більш ніж очевидна - не потрібен.

Сергей Швец: Ситуация близка к абсурду, особенно после заявления на прошлой неделе господина Онищенко, что он еще второго октября вышел из клуба. Зимой уважаемый бизнесмен и политик решил поработать на свой имидж, по-видимому, рассчитывая получить какие-то дивиденды от вхождения в элиту украинского футбола. Первые заявления (о новом стадионе и ребрендинге) были вполне адекватными, что случилось дальше – неизвестно. Вряд ли спаситель найдется в данной ситуации. Ведь вновь придется погасить энную сумму долга перед футболистами, содержать клуб, но при этом не получая взамен ничего. В первую очередь речь идет о недвижимом имуществе, которое в условия дорогой киевской земли могло бы стать спасением "Арсенала". Уверен, Киеву нужен второй (третий) клуб серьезного уровня. Ресурс у города огромный, но подходить к этому процессу нужно с умом, работать для зрителя, а не для получения сиюминутной выгоды или для удовлетворения чьих-либо личных амбиций.

Ігор Семйон: Це питання, відповідь на яке лежить на поверхні і на яке варто дивитись глобально. "Арсенал", звичайно, не флагман українського футболу і не команда із славною історією, але саме по собі зникнення футбольного клубу (яке наразі загрожує "Арсеналу") не може сприйматись всіма причетними до гри №1 байдуже. До того ж, випадок не перший. Ситуацію, що склалася навколо киян, можна сприймати як черговий сигнал до якихось радикальних дій. Очевидно ж, що у внутрішній системі українського футболу є проблеми, а всі ті заходи, що прописані в регламенті по проведенню контролю фінансових станів клубів – виявляється всього тільки формальність. "Арсенал" на початку сезону отримав атестат, а зараз існує ймовірність, що друге коло чемпіонату пройде за зламаною турнірною системою. Хто винен? Всіх собак, напевно, на Онищенка та Рабиновича вішати неправильно. Все таки адміністрація Прем'єр-ліги повинна була на початку турніру вимагати і домогтись гарантій не виникнення от саме такої ситуації. Ті, хто забавляються із футбольним клубом, просто не відчувають ніякої відповідальності і в будь-який момент можуть вмити руки.

Можно ли утверждать, что "Динамо" вернулось в борьбу за чемпионство?

Ігор Семйон: Доводиться вкотре повертатись до банальних речей. Звітний сезон дуже не схожий на кілька попередніх – за спиною, практично, половина дистанції, а одноосібного і беззаперечного фаворита в боротьбі за чемпіонство немає. Відразу кілька команд результатами заявляють про немалі амбіції боротись за корону, серед яких, власне, і "Динамо".

Принаймні, суто з точки зору нинішнього турнірного становище, для киян ще нічого не втрачено. Попереду все друге коло і, що важливо, очні матчі із прямим конкурентами. Інша справа, знову ж таки, гра столичної команди. Залишаюсь при своїй думці, що позитивні зрушення в "Динамо" є тільки в плані прогресу окремих виконавців. Той же Велозу знову починає бути схожим на самого себе, адаптувався, схоже, Джермейн Ленс, легіонерам не дозволяють почуватись розслаблено і молоді українські виконавці, які наполегливо стукаються в двері основного складу. Але все це - індивідуальності, а командні дії "Динамо" все ще залишаються далекими від ідеалу. Можна припустити варіант, що тренерський штаб Олега Блохіна свідомо обрав такий метод: спочатку - адаптація і прогрес кожного окремо взятого футболіста, а потім – притирка всієї команди. Втім, якщо відверто, то більше ситуація нагадує самоплив, ніж продуману стратегію.

Фото - Александр Приходько

Сергей Швец: Для начала можно говорить, что "Динамо" вернулось в борьбу за призовые места. Но это заслуга не киевлян, а их конкурентов, которые поочередно потеряли очки там, где от них этого не ожидали. Проблема в том, что нет уверенности в команде киевского "Динамо". Да, в 14-м туре удалось дожать "Ильичевец", но гарантии, что удастся увезти три очка из Луганска, никакой нет. Более того, если киевляне продолжат "возить тачку", так как они это делали в игре с мариупольцами, можно не сомневаться, у команды Блохина возникнут большие проблемы. Из положительного отмечаем стабилизацию состава, что при условии высокого уровня индивидуального мастерства должно позитивно сказаться на игре команды. То есть "Динамо" продолжит побеждать соперников, ниже уровнем, но когда дойдет до очных встреч с командами из лидирующей группы, на голом мастерстве далеко ведь не зайдешь. Здесь без вмешательства тренера не обойтись, а за прошлый сезон и за половину текущего Олег Блохин пока не доказал, что умеет обыгрывать равных за классом.

Володимир Миленко: З якого б то дива. Напівсимуляційний пенальті (Худжамов, звісно, може розказувати що завгодно, але те, як Гусєв підгинав ноги ще до контакту, бачили всі, та й відео он у вільному доступі лежить) навряд чи міг так вплинути на враження від матчу? Навря-а-ад чи.

Чем объяснить слабое выступление "Днепра" и "Металлиста" во втором тайме своих поединков?

Ігор Семйон: Поєднувати два поєдинки і в цілому розбирати по одному окремому тайму кожного з них, напевно, неправильно. Ситуації схожі за розвитком подій, але відмінні за причинами такого розвитку.

Звичайно, велика доля правди є в словах тренерів "Металіста", які говорили, що після першого тайму харків'яни вже повірили у власну перемогу і на другу 45-хвилинку вийшли без належної концентрації. Але якщо це дійсно так, то кілька стартових небезпечних випадів львів'ян повинні були повернути фаворита до тями. Очевидно, що проблеми "Металіста" крились не тільки в площині психології, а й у площині гри. Про програний центр поля такими майстрами як Едмар та Соуза говорити доводиться із дивиною, так само – як і про невпевненість у своїх діях захисників "Металіста". Добре для харків'ян, що все завершилось для них благополучно, але нерви своїм вболівальникам "Металіст" попсував.

Фото - Денис Руденко

Дніпро не можна звинувачувати в надто поганій грі проти "Ворскли". В принципі, можна все списати на випадок і той злощасний для дніпропетровців автогол, хоча й урок із матчу винести потрібно. Схоже, проявилась давня проблема команди, яку, як здавалось, Хуанде Рамосу вдалось вирішити. "Дніпро" доводив, що навчився концентровано грати проти нижчих за класом суперників протягом цілого поєдинку – і майже переконав- але останній матч команди знову нагадав про колишні проблеми. Ну і не забуваємо віддавати належне "Ворсклі", яка продовжує приємно дивувати.

Сергей Швец: Оба фаворита явно недооценили соперников, посчитав, что 2:0 – гарантия победы. Харьковчанам, возможно, не хватили бодрящего взгляда Мирона Маркевича со скамейки запасных. В случае с "Днепром" результат матча и вовсе можно списать на случайность. Забей Кобахидзе мяч на последних минутах, Мазух бы не поразил собственные ворота. Но в футбол ведь играют две команды, поэтому также нужно отмечать игру "Ворсклы" и "Карпат", которые не опустили руки, а продолжили борьбу. В составах полтавской и львовской команд особенно выделяются игроки национальной сборной Украины Федорчук и Дедечко, сумевшие взять под свой контроль центр поля, что и стало причиной изменения ситуации на поле.

Фото - Валерий Мякотенко

Володимир Миленко: Економією сил, недооцінкою суперника, втомою після єврокубків (для "Дніпра"), невдалими замінами. Причин може бути повна хата. А от яка з них реальна...

Какая команда из средины турнирной таблицы по игре выглядит убедительней всего?

Сергей Швец: Интересно было бы посмотреть на команду, в которой бы сочеталась надежность обороны "Ильичевца" и умение атаковать запорожского "Металлурга". Начиная с шестого места все команды примерно одного уровня – со своими индивидуальными плюсами и минусами, которые уравнивают шансы на длинной турнирной дистанции. Каждая из команд способная показать интересный футбол против лидера, но в следующем же матче весь азарт куда-то пропадает. Пока отечественные специалисты не научатся одинаково настраивать подопечных на любого соперника, прогресс будет минимальным.

Володимир Миленко: Чесно кажучи, з "серединного болота" важкого когось і виділити. Хіба що "Ворсклу", але вона поки що в зоні Ліги Європи, так що в середняки не записується. От у цьому конкретному турі "Іллічівець" непогано виглядав на "Олімпійському" - все ж Микола Павлов не зелений пацан, на тренерській справі розуміється.

Фото - ФК "Черноморец"

Ігор Семйон: Середина турнірної таблиці – це те місце, де концентруються майже всі здатні до піднесення сюрпризів команди. І оцінювати гру колективів, які не відзначаються стабільністю – дуже складно. До прикладу, можна зупинити увагу на "Говерлі". В Одесі, в принципі, за якістю футболу ужгородці провели один із своїх найкращих матчів в цьому сезоні, а результату не добились. І навпаки, невиразна гра проти "Іллічівця", "Волині", "Зорі" ознаменувалась здобуттям залікових балів. То як оцінювати такий шлях? Напевно, майже до кожного колективу із середини таблиці можна прив'язати твердження про відсутність стабільності – і не помилитись.

По грі, звичайно, можна відзначити "Зорю" з її організованістю, "Карпати" – із характером і бажанням самоствердитись, донецький Металург – із певною авантюрністю. Команди, звичайно, з перспективами і потенціалом, але поки що без впевненості у завтрашньому дні.

Видите ли вы футболистов, которые способны усилить сборную Украины в матчах против Франции?

Сергей Швец: В данный момент вряд ли кто-то сможет усилить команду Михаила Фоменко – тренерский штаб вызывает всех лучших. К примеру, в этом туре свой потенциал продемонстрировали Дедечко и Федорчук, доказав, что не зря вызываются под сине-желтые знамена. Что касается перспективы, то обратил бы внимание на Опанасенко из запорожского "Металлурга", который, уверен, способен составить достойную конкуренцию Артему Федецкому и Виталию Мандзюку на правом фланге. Также стоит отметить Ивана Ордца из "Ильичевца" – под умелым руководством Николая Павлова центрбек способен стать одним из лучших на своей позиции в Украины. Из игроков группы атаки выделил бы Артура Карнозу а Артема Громова – оба способны сыграть нестандартно, первый отлично видит поле и умеет отдать острую передачу, второй привлекает внимание своей скоростью и техникой.

Володимир Миленко: Навряд чи такі є. Фоменко якраз в селекційному плані дуже добре попрацював, всіх, кого міг, витягнув до збірної. Та й навряд чи зараз треба вести мову про якісь зовнішні чинники (на кшталт потенційних новачків) - має вистачити і тих ресурсів, що є зараз.

Ігор Семйон: Дуель із Францією буде доволі специфічною. Яскравим індивідуальностям суперника потрібно буде протиставляти до деталей налагоджену командну гру. Тому тут Михайлу Фоменку, як бачиться зі сторони, увагу потрібно звертати, крім вже стабільних бійців обойми збірної України, на гравців, максимально пристосованих до колективних дій. Можливо, певної уваги заслуговують той же Олександр Грицай із "Зорі", Володимир Прийомов та Олексій Антонов – із "Чорноморця", Володимир Чеснаков – із "Ворскли". Ну але це тільки, якщо розглядати потенційне підсилення національної команди. А на матчі проти французів, звичайно, в бій повинні йти перевірені і надійні кадри.