###Итоги 24-го тура УПЛ. Мнение редакции ###

UA-Футбол подводит итоги 24-го тура Чемпионата Украины, в котором крымские команды впервые этой весной сыграли домашние матчи, а претенденты на золото одержали уверенные победы, попутно исключив из гонки харьковский "Металлист".

Чем можно объяснить нестабильность в результатах претендентов на шестую строчку турнирной таблицы УПЛ?

Іван Вербицький: Це реальний рівень претендентів. З одного боку, вони не звикли грати з позиції сили проти тих, хто має приблизно схожий рівень гри, з іншого – хорошими результатами в першій частині сезону змусили лідерів ставитися до себе з повагою. Звідси – нестабільні показники, які насправді є реальним відображенням стану справ у таких колективах, як «Ворскла» чи донецький «Металург».

Володимир Миленко: Тим, що вони там всі майже однакові. "Болото" - воно і є болото. І це не нестабільність, а нормальна така боротьба рівних. Правда, до кінця не зрозуміло - це боротьба за право попасти в кваліфікацію Ліги Європи, чи навпаки, за можливість не витрачатись на єврокубки, а забезпечити собі як високі результати (сьоме місце - це ж "ми на підйомі, майже до зони єврокубків дотягнулись"), так і спокійне літо.

Ігор Семйон: Зараз усім українським командам, крім, напевно, "Шахтаря" та "Дніпра", бракує класу, а без класу домогтися стабільності у позитивних результатах важко. Від того і постають наші середняки у кожному турі в іншому світлі. Гра середняків сильно залежить від багатьох факторів, і коли в стані команд стаються непередбачувані події, - тоді й ламаються плани. У донецького "Металурга" ми бачили погіршення гри і результатів через відсутність кількох травмованих гравців, у "Зорі" в попередньому турі була провальна гра, яка, більшою мірою, стала наслідком вилучення, у "Ворскли", як здалось, дещо погіршились командні зв'язки і втратилась мобільність. Тому ми й говоримо, що в боротьбі за шосту сходинку немає фавориту і немає бажаного варіанту (бажаного з огляду на перспективи участі у Лізі Європи). У всіх є проблеми, над якими потрібно працювати. Якщо б давати прогноз, то ризикнув би, напевно, поставити в цій боротьбі на "Зорю".

Фото - ФК "Металлург" (Донецк)

Есть ли у "Черноморца" ресурсы для того, чтобы финишировать в турнирной таблице выше "Металлиста"?

Іван Вербицький: Найімовірніше, вже в наступному турі «Металіст» перерве семиматчеву безвиграшну серію. Харків'яни вкомплектовані значно краще, ніж одесити. На їхнє нещастя, період притирання пари стопперів Юссуф – Папа Ґуйє та звикання до гри без нападників класу Девіча чи Крістальдо співпав з зустрічами проти основних суперників. Втрата слобожанцями очків у матчі з «Говерлою» - банальне нещастя помножене на грубу суддівську помилку. Якщо співставити кожну з ланок «Чорноморця» та «Металіста», то дійдемо до висновку, що одесити мають перевагу по воротарській позиції та у них сильніший центрфорвард. Плюс – тренер, який має значно триваліший досвід самостійної роботи. Втім, у харків'ян складових, які дозволять дограти чемпіонат стабільшіше, ніж «Чорноморець», більше.

Володимир Миленко: Скоріш за все ні. Просто календар склався таким чином, що харків'-яни провели два матчі з претендентами на чемпіонство (як же швидко сам "Металіст" випав із цього списку), пропустивши крім того матч із "Севастополем", тому "Чорноморець" його і наздогнав.

Ігор Семйон: Схоже, в турнірній таблиці УПЛ з'-явилась ще одна "гаряча точка" – боротьба за 4-ту сходинку. Прикро, звісно, що "Чорноморець" та "Металіст" сильно здали в порівнянні із осіннім відрізком, але нічого не поробиш. Першій трійці одесити та харків'яни – не конкуренти.

Складно сказати, яка з двох команд менш болісно переживе ті непередбачувані зміни. В обох колективів на руках є козирі: у "Чорноморця" – це грамотний тренер, у "Металіста" – кращий підбір виконавців. Та цілком імовірно, що до кінця чемпіонату обидва колективи будуть більше втрачати, ніж здобувати. Хоча, з іншого боку, навряд чи хтось зможе потіснити "Металіст" та "Чорноморець" з тих позицій, на яких вони є зараз.

Якщо подивитись глобально, то "Чорноморцю" має бути простіше пережити кризу, адже залишився Роман Григорчук, який, напевно ж, зробить із тих футболістів, що є в нього під рукою, одну команду. Оптимізму додав поєдинок проти запорізького "Металурга". Суперник, звичайно, не із тих, за грою проти якого можна міряти істинну силу одеситів, та все ж взаємодію гравців на полі, їхнє бажання боротись можна було побачити і в цьому матчі. А харків'яни без Мирона Маркевича "сиплються" на очах. Ті епізоди хорошої гри "Металіст" ніби видає по інерції, а в цілому є багато помилок, відсутність дисципліни на полі, проблеми із мотивацією. "Чорноморець" цілком сміливо може розраховувати на те, щоб фінішувати вище "Металіста".

Фото - Агентство "Одесса-Спорт"

Сергей Швец: Главный ресурс "Черноморца" – Роман Григорчук, тогда как об уровне квалификации Игоря Рахаева пока судить сложно. В то же время нельзя сбрасывать со счетом календарь оставшихся матчей. Одесситам предстоят матчи с претендентами на золото, а также командами, ведущими борьбу за зону Лиги Европы, еще и Кубок в нагрузку. Харьковчан в свою очередь ожидают поединки с запорожским "Металлургом" и "Таврией", а из лидеров остался только "Днепр". Впрочем, не стоит исключать вариант, при котором судьба четвертой строчки решиться в очной встрече, запланированной на начало мая.

Кто из молодых украинских игроков, принявших участие в матчах 24-го тура, оставил по себе самое приятное впечатление?

Іван Вербицький: Те, що на звичному пристойному рівні відіграв воротар «Карпат» Роман Підківка, не здивувало, адже цей голкіпер відзначався стабільністю з перших матчів на дорослому рівні. Дуже переконливо в середній лінії одеситів виглядав 19-річний Олег Данченко. Втім, особливо відзначив би луганчанина Івана Петряка, якому Юрій Вернидуб віддав перевагу перед Даніло. Швидкісний, креативний, нестандартний – Петряк поряд з Янніком Болі був одним з тих футболістів, які забезпечили «Зорі» перевагу над суперниками з Маріуполя.

Ігор Семйон: Тур, дійсно, видався багатим на яскраві виступи молодих гравців. Ми звикли, що більше молоді довіряють у середняках та аутсайдерах, але цього разу ми бачили Близниченка у складі "Дніпра", Соболя – у складі "Шахтаря". Отже, навіть в тих командах, які борються за найвищі місця, молодь не просиджує даремно на лаві запасних. Хоча, можливо, й виходить не так часто і не в такій кількості, як би цього хотілося.

На звання "молодий герой туру" заслуговують, насправді, кілька футболістів. Дуже непогано зіграв за "Чорноморець" Олег Данченко, за "Севастополь" – Олександр Караваєв, за "Говерлу" – Віталій Буяльський, який чи не вперше за часів виступів за ужгородську команду діяв не на фланзі, а в центрі, але найбільше сподобались луганчани Іван Петряк та Руслан Малиновський. Новачок "Зорі" органічно вписався в гру луганського колективу, створивши гідну конкуренцію в центральній зоні Грицаю та Чайковському. Поява Руслана в основі на матч проти "Іллічівця" очікувалась через дискваліфікацію саме Грицая, і Руслан довів тренерам, що на нього можна покладатись. Але ще більше порадував Іван Петряк- мабуть, через те, що його вихід у старті був несподіваним. Спершу, звісно, вибір Юрія Вернидуба, який віддав перевагу в основі Петряку, а не Даніло, сприймався як авантюра. Але гра швидко показала, що тренер "Зорі" ситуацією володіє і свою справу знає добре. Петряк став одним із творців яскравої перемоги луганчан.

Фото - Виктория Сидорова

Сергей Швец: Об уровне молодых исполнителей лучше всего судить по матчах с грандами, поскольку становится понятно, готовы ли они в первую очередь в психологическом плане. В этом туре против грандов играли Костевич, Чачуа, Пидкивка, Павленко, Кошман. Из этой компании лучше всех себя проявил вратарь львовских "Карпат", который, несмотря на три пропущенных мяча, отыграл очень уверенно как для своего возраста и позиции. Костевич не справился с Срной, впрочем, в чемпионате Украины это удается немногим, к тому же Владимиру никакой помощи не оказал Младен Бартулович. Амвросий Чачуа не хватило бойцовский качеств для игрока опорной зоны, как и Владиславу Павленко, предоставившему полную свободу действий полузащите "Днепра". Игорь Кошман с мячом работает неплохо, но в нынешней "Таврии" проявить себе любому игроку крайне непросто. Из остальных матчей стоит выделить Ивана Петряка, который давно ходил возле основного состава, но никак не мог в него попасть. Когда же наконец шанс подвернулся, молодой хавбек использовал его по максимуму, выдав очень качественную и зрелую игру.

Свидетельствует ли победа "Динамо" над "Металлистом" о том, что киевляне своего последнего слова в борьбе за золотые медали еще не сказали?

Іван Вербицький: Безперечно. Головний позитив у грі киян в тому, що нарешті то була справді командна перемога, а не перевага, забезпечена індивідуальною вищістю окремих виконавців. Навантаживши правий край, динамівці зіграли виходячи з позиції сили, а не використавши слабкі сторони опонента. Якщо на то пішло, то праве крило «Металіста», де не було Вільяґри і де діяв Ксьонз, виглядало вразливішим. Та «Динамо» протрамбувало «Металіст» з того боку, де захищався Марсіо Азеведо. Перевагу на цьому фланзі кияни забезпечили за рахунок створення постійної чисельної переваги на цій ділянці поля. Справа наступали не лише Андрій Ярмоленко і Даніло Сілва, які розташовані на цьому краї відповідно до стартової розстановки, а й Юнес Беланда та Жермейн Ленс, котрі постійно зміщувалися на цей фланг. І головне – зміщувалися, не оголюючи власні позиції. Система взаємопідстраховки у «Динамо» працювала доволі злагоджено. Втім, велика кількість індивідуальних помилок в обороні напередодні матчу з «Шахтарем» Блохіна має насторожити.

Володимир Миленко: Тут однозначної відповіді немає. З одного боку - своє слово "Динамо" сказало в Дніпропетровську, де у матчі з прямим конкурентом за золото не спромоглось навіть нічийку вимучити. (Скільки там ударів в площину воріт було? Отож.) З іншого - далі ж будуть матчі не з "Дніпром", а з командами, ще гіршими за "Металіст". Тому можливо, що ілюзія боротьби за титул збережеться до самого фініша. Тим паче, "Дніпро" може взяти і втратити очки з кимось із "болота" (хто зна, чи викорінив Рамос цю проблему остаточно). З третього боку - попереду Класичне. Яке може в принципі завершити тему "Динамо і чемпіонство".

Зверніть увагу. І "Шахтар", і "Динамо" досить легко розібрались із "Металістом" - і при цьому без особливих варіантів (особливо кияни) програли "Дніпру". От вам і показник. По суті в битві грандів буде вирішуватись не доля чемпіонства - а право опонувати "Дніпру", як би пафосно це не звучало. У дніпропетровців же, судячи з форми і стану "Металіста", серйозних суперників уже не залишилось - тільки такі, яких ТРЕБА обігрувати.

Фото - ФК "Металлист"

Ігор Семйон: "Динамо" не можна списувати із рахунків тільки тому, що в чемпіонаті України надто мало організованих команд. Киянам вистачає індивідуального класу футболістів, щоб перемагати суперників, які не можуть дисципліновано і організовано протистояти "Динамо". "Металіст", до прикладу, дуже багато помилявся, не мав, схоже, ніякого тактичного плану на гру у Києві, тому "динамівцям" просто залишилось скористатись із помилок команди Ігоря Рахаєва.

Взагалі, зараз в чемпіонаті України дуже цікава ситуація. Ну як не вважати "Динамо" претендентом на золото? Так, "Дніпру" кияни програли. Але ж "Шахтар" теж програв і ніхто через це "гірників" із золотої гонки не викреслив. У "Дніпра" і "Шахтаря" в матчах проти аутсайдерів помітна думка, клас, а у "Динамо" просто є запал і спортивна агресія. Всі ж бачили, як кияни розібрались із "Таврією", запорізьким "Металургом". За великим рахунком, в таких матчах, як проти сімферопольців і запоріжців, тактика "динамівцям" і не потрібна. Тобто, через те, що в нашому чемпіонаті мало дисциплінованих, організованих команд, навіть "Динамо" у своєму нинішньому (підкреслюю, нинішньому) стані може претендувати на серйозні здобутки.

Сергей Швец: "Динамо", конечно же, остается претендентом на золото, учитывая уровень футболистов, собранных в киевской команде. Правда, несмотря на все усилия по укреплению состава, Олег Блохин вновь жалуется на кадровые проблемы. В любом случае, решающим станет матч с "Шахтером" 16-го апреля. Поражение или даже ничья гарантирует киевлянам бронзу, в лучшем случае серебро, если повезет.

Оправдало ли себя решение проводить домашние матчи "Таврии" и "Севастополя" в Крыму

Володимир Миленко: Не бачу в цьому ані найменшого сенсу. З "Таврією" взагалі смішно. 1700 глядачів прийшло на матч з одним із претендентів на золото. Ну і нащо було все це влаштовувати? Грали б собі в якомусь Миколаєві чи взагалі в Горностаївці. Навіщо їм, кримчанам (я зараз не про клуби, а "уболівальників"), чемпіонат України? От і я не розумію. Крим - окупована територія. Я не розумію, як можна на окупованій території грати в футбол.

Фото - Максим Наплёков

Ігор Семйон: Неприємно в аспекті матчів української Прем'єр-ліги дізнаватись інформацію про те, що футболісти тієї чи іншої команди змушені відкривати собі візи для виїзної гри, добиратись до місця виключно потягом, що вболівальники команд переживають за свою безпеку. То, звичайно, не нормальна ситуація. Але з іншого боку, залишити Крим зараз без професійного футболу – то, значить, загострити ситуацію, додати до вогнища суспільної напруги ще хмизу. Напевно, правильно, що "Севастополю" та "Таврії" дозволили грати на півострові. Але потрібно, можливо, добитись гарантій від клубів щодо безпечного в'-їзду, перебування і виїзду на територію Криму вболівальників команд-суперниць. Добре, що в інциденті із фанами "Дніпра" все закінчилось благополучно...-

Фото - Максим Наплёков

Іван Вербицький: Це питання треба задати пану Іванову. Безпосередньо з трибун викрадають фаната «Таврії», а ультрас «Дніпра» затримують через шизофренічні звинувачення про причетність до «Правого сектору». Поки самопроголошена влада Криму не навчиться жити в тих рамках, в яких існує весь цивілізований світ, людям з великої України туди їздити не варто. Та навіть якщо припустити, що команди-суперниці кримських клубів їздитимуть на анексовану територію без вболівальників, керівництво Прем'єр-ліги мало б подумати про місцевих фанатів, яких окупанти теж переслідують через їхні проукраїнські погляди. Життя кожного українця має слугувати головною цінністю. Даючи дозвіл на проведення ігор в Криму, ФПЛ тим самим підставляє місцевих фанатів, тих, хто вважає себе українцями.