###Ти диви, Толстого читав. Тактичний аналіз матчу Металург Д - Дніпро ###

Все счастливые семьи похожи друг на друга, каждая несчастливая семья несчастлива по-своему

також Митець

Стартовий матч сезону, можна впевнено говорити, не вдався обом колективам, у кожного є свої причини, в яких на даний час важко розібратись і малювати цілісну картину, мабуть, зарано. Тому цей аналіз матчу швидше має на меті показати відмінності у грі команд, у порівнянні з попереднім сезоном, а також окреслити напрямок роботи, у якому будуть рухатись наставники.

Володимир Пятенко, як і попередній наставник «Металурга», відштовхується від тактичної системи «4-2-3-1». Але зважаючи на відсутність Мораєша (який нині розважається у Ницці) та його вмінню маневрувати від воріт суперника, насичуючи центральну частину поля, у цьому матчі донеччани намагались діяти більш компактно у середині, з намаганням зіграти на зміні фаз гри з розвитком швидких контратак. Менше контролю м'яча, більше вертикального футболу з пресингом у другій зоні поля. Якщо дивитись на цифри першого тайму, то володіння розподілилось порівну між суперниками, та це швидше через велику кількість браку у передачах обох колективів. Побудова позиційного нападу «Металургу» переважно будувалась на довгих передачах, а контроль - здебільшого був на власній половині поля.

Тут є свої проблеми: так, Насонов грав не на своїй позиції, тому навіть в моменти підключень високо у атаках не ніс особливої загрози для захисту дніпропетровців. Нойок теж вийшов на не звичному для себе місці і більше зосереджував свою увагу на роботі у захисті, постійно контролюючи зону правого захисника з запасом, яку потенційно може використовувати – Коноплянка. За великим рахунком. Нойок досить добре тримав зону, хоча і програвав ситуації один в один Євгену, але в атаку руху не було.

Формації команд

До перерви, працюючи у системі «4-4-1-1», номінальні господарі завдяки хорошій компактності між лінями мали перевагу в контролі територією. Досить висока лінія захисту з тиском у центральній частині поля дозволяла швидко переходити у швидкі атаки. Завдяки цьому «Металург» потенційно виглядав гострішим у перших 45 хвилин гри. Потенційно, адже простором. який господарі отримали при перехопленнях м'яча, чи навіть необов'язкових втратах дніпропетровців, вони не користались. Не вистачало координації дій від групи атакуючих виконавців.

Дегтярьов не давав достатнього тиску на центральних захисників, навіть при зміні позицій і передачі нападника від Чеберячко до Дугласа Максим не знаходив простору для прийому м'яча, хоча мова якраз про моменти, коли хороший нападник повинен знайти вільний простір і відкритись під передачу. Зліва Лазіч (з рідкими підключеннями Насонова) не мав підтримки від Максима для проведення комбінацій у трійках. Тут важливо відзначити відсутність взаємодій у швидких атаках, адже ситуації потенційно були гострими, і якщо «Дніпро» надасть скільки простору при розвитку швидких атак більш якісному супернику (так, ми про Лігу Чемпіонів), то, як мінімум, ці ситуації будуть доведені до ударів по воротах. «Металург» завдяки роботі проти м'яча отримував перспективи для атак, проте не зміг скористатись зі створених собі передумов для проведення швидких атак.

Мирон Маркевич теж змінює команду і це, в принципі, було прогнозовано. За часів Рамоса «Дніпро» у середині поля використовував зв'язку Ротань – Канкава, де Руслан при фазі гри з м'ячем виконував функції нижнього півзахисника, він направляв атаки команди, керував грою, змінюючи темп та вектор розвитку атак. Ротань вів рух до низу, тоді як Канкава працював більш фізично, відволікаючи суперника, звільнюючи зону під Ротаня. Хоча Руслана не було у цій грі, але саме Канкава, а не, наприклад, Кравченко виконував функції нижнього півзахисника при позиційних атаках. Зазначимо, що Джаба не володіє хорошою довгою передачею, але для Маркевича більш важливо розпочинати атаки через короткий пас. Кравченко загалом справлявся з звільненням зони під Канкаву, але з сполученням ланок і подальшим рухом м'яча між лініями вище вже не виходило.

Маркевич - прихильник схеми «4-2-3-1», хоча і «4-4-2» Рамоса за бажанням, особливо при атаках, можна було називати «4-2-3-1», але у іспанця команда працювала більш компактно, нерідко працюючи «4-2-4-0» без м'яча. Наразі «Дніпро» прогнозовано «розтягнувся» по полю, для Маркевича важливо краще покривати територію для контролю м'яча. Відразу зазначимо, що мова не йде про те, що у Рамоса команда була швидше і виглядала більш цілісно. Тут інший підхід до побудови. В іспанського спеціаліста вихід у атаки в основному був через фланг, через широких вінгерів – Матеуса і Коноплянку, для Маркевича потрібний центр. Тому Матеус значно вужче поставлений на полі, він насичує зону у середині, завжди відкриваючи простір під Лео Матоса. Мирон Богданович дорікав на післяматчевій прес-конференції бразильцю за слабку гру у атаці, тут мова про ширину, адже Матеус вужчий - відповідно ширину має надати Матос.

Більше впливу на гру повинно бути й від центральних півзахисників, стільки роботи з м'ячем у Канкави не було у жодному матчі попереднього сезону, для Маркевича важливий саме рух м'яча через центр. Чи зможе Джаба перелаштуватись на цю роботу - покаже час, але, констатуємо, у цій грі не вистачало швидкості руху м'яча. Селезньов і раніше грав під Зозулею, але все-таки Євген більше відтягнутий форвард, він може рухатись у глибину, але не може надати руху на фланги, як це має робити «десятий» номер. Як вище вже згадувалось, не сполучав ланки і Кравченко між Канкавою і Селезньовим. З появою Бруно Гами м'яч у останній третині поля ходив краще. Це було помітно.

Це ті моменти, над якими наставнику ще належить працювати. Звідси і проблеми з зонами при втратах м'яча - розтягуючи команду для захоплення простору, збільшується відстань між лініями. П'ять метрів і більше між центральними захисниками і Канкавою - ставлять вищі вимоги перед Дугласом і Чеберячком, необхідно покривати більше на цих п'ять метрів простору, відповідно є вимоги по швидкісним характеристикам захисників. Хоча «Металург» і не скористався з цього простору, але важливо вчасно виправити ці огріхи, адже більш якісний суперник обов'язково створить проблеми.

Звичайно, по одній грі важко робити висновок стосовно готовності команд. Можливо, донеччани трішки підсіли по перерві, що у купі з появою Гами дозволило «Дніпру» ліпше рухати і контролювати м'яч. Проте, цей рух м'яча сильно сповільнювався в останній третині поля, та все ж по перерві суперник «Дніпра» сідав нижче до власних воріт, а Гама з Матеусом знаходити місце між лінією захисників і півзахисників «Металурга». Це дозволило дніпропетровцям значно більше працювати з м'ячем 65% володіння по перерві. Ще один аспект - збільшення тиску через контроль м'яча: можливо, гірший фізичний стан підопічних Пятенко, в підсумку дозволили «Дніпру» змусити суперника сісти глибше до воріт, а перевага в індивідуальній майстерності дозволяла вигравати ситуації один в один, що і призвело до збільшення стандартних положень і більшої кількості гострих передач у штрафний майданчик Бандури.

Підсумки

Якщо проводити паралелі з роботою Ташуєва, то «Металург» став менше працювати з м'ячем через короткий пас, менше взаємодій у атаках між трійками чи четвірками, фактично відсутність зміщення від крайніх вінгерів – півзахисників на протилежний фланг для створення чисельної переваги. Менше комбінаційної гри. Натомість П'ятенко, якщо судити по цьому матчу, намагається привити більш швидкий футбол, більше компактності при роботі проти м'яча з подальшим швидким розвитком атак, простіша побудова позиційних атак, менше коротких передач у центрі поля. Іншими словами - менше ризику при розвитку позиційних атак. Звичайно до уваги потрібно брати і рівень суперника і можливості нинішнього складу донеччан, та все ж у П'ятенко не так яскраво виражена схема «4-2-3-1», тут ближче перехід до «4-4-1-1» або «4-4-2», з нижчими крайніми півзахисниками.

Стосовно «Дніпра», то Маркевичу необхідно вирішити проблему нижнього опорного півзахисника при розвитку атак (повернення Ротаня може у цьому допомогти наставнику). Позиції «восьмого» і «десятого» номерів теж наразі виглядають сирими. При втратах м'яча досить довго відбувається перебудова, що надає супернику багато простору. Хоча, повторимось, що це, в принципі, прогнозовані речі при перебудові гри команди, питання лише, як швидко команда зрозуміє вимоги, що перед ними ставить наставник, щоб більш якісно покривати ширину поля у атаках і зони у захисті, особливо - при переходах від атаки до оборони.