###Весняні підсумки. Дніпро. Було не любити ###

Спалахне і погасне, як зоря, наше щастя

Восени «Дніпро» Хуанде Рамоса нарешті розкрився. Команда переконливо виступила в Лізі Європи, достроково, за тур до завершення групового турніру вигравши квартет у суперництві з італійським «Наполі», нідерландським ПСВ та шведським АІКом. У чемпіонаті України дніпряни йшли другими. Щоправда, відставання від «Шахтаря» виглядало катастрофічним. Частково у такому стані речей команда Рамоса винна сама. Недостатнє налаштування на «Кривбас», втрата концентрації на останніх хвилинах зустрічей проти «Арсеналу» і «Ворскли» вилилися в три нічиїх. «Зорі» дніпряни програли через необачність тренерського штабу, який в ході матчу випустив на поле восьмого легіонера.

Достойно «синьо-біло-блакитні» виглядали й у Донецьку, в зустрічі проти «Шахтаря». Але той поєдинок був зіпсований грубими помилками одностороннього характеру судді Сергія Бойка. Ось і співставимо всі ці вимушені втрати з турнірним становищем, яке вималювалося після 18-го туру. «Шахтарю» «Дніпро» поступалося 13-ма пунктами, «Динамо» випереджало на одне очко, «Металіст» - на два.

Фактично, у весну дніпропетровці могли входити з набагато оптимістичнішим доробком. Проте, навіть не дивлячись на такий стан речей, провалу, який стався з командою Рамоса, не очікували навіть їхні найзатятіші недоброзичливці. Очки в зустрічах проти «Кривбасу», «Волині» і «Ворскли» команда розгубила не в останню чергу з вини суддів. На результат гри проти криворіжців вплинуло спровоковане арбітром вилучення Зозулі. Зустріч у Луцьку могла розвинутися по-іншому, якби арбітр спершу призначив у ворота господарів пенальті за явне порушення на Селезньові, а згодом замість одинадцятиметрового у ворота «Дніпра» і вилучення за фол останньої надії Дуґласа покарав волинянина Савіча за симуляцію. Нарешті хід матчу з полтавцями міг перевернути несправедливо незарахований гол у виконанні Селезньова за рахунку 0:1. Знову ж – сумуємо і робимо висновки. Так чи інакше, той відрізок вкупі з провалом у київському матчі проти «Динамо» відкинув «Дніпро» на безнадійне четверте місце.

Трансферна діяльність

Взимку «Дніпро» офіційно позбувся двох гравців, які всім своїм виглядом демонстрували, що грати за команду не хочуть. Мова про ганців Самюеля Інкума та Дерека Боатенґа. Це – втрати зі знаком плюс. Не став Хуанде Рамос стримувати й повернення в «Динамо» орендованого Олександра Алієва. Цей півоборонець, за великим рахунком, так і не став у Дніпропетровську «своїм». У московський «Локомотив» перебрався лівий оборонець Віталій Денисов. Його любила дніпропетровська публіка, однак тренер не приховував, що при Стрінічі він узбеку місця в основі не бачить. Відповідно у зміні обстановки був зацікавлений сам футболіст.

Фото - Валерій М'-якотенко

Назад в «Арсенал» перебрався центральний оборонець Майкл Одібе. Нічого дивного тут немає, адже надійною гру нігерійця восени не назвеш. На його місце «Дніпро» придбав бразильця Дуґласа, гравця більш дисциплінованого, краще тактично обученого і чіпкішого при єдиноборствах. Власне, не дивно, що Дуґлас відразу заграв у основі команди й став тим самим єдиним справжнім підсиленням команди в зимовому антракті. Повернених з оренди з «Арсеналу» Євгена Шахова та Александра Кобахідзе Рамос випускав рідко, а на оборонця Еріка Матуку не розраховував взагалі.

Фізична готовність

У ряді стартових матчів весняної частини чемпіонату (проти «Говерли», «Кривбасу», «Волині» і «Ворскли») дніпряни в кінцівках підсідали функціонально. Не було свіжості у «Дніпра» й в ендшпілях зустрічей проти «Базеля». З цього можна зробити висновок, що Хуанде Рамос притримував пік на квітень-травень, очевидно, не врахувавши, що розгубити майже усе, що важливе зі змагальної точки зору, команда встигне впродовж лютого-березня.

Фото - Валерій М'-якотенко

У квітні «Дніпро» справді розбігався, проте моральний стан команди завадив їй вийти на той ігровий рівень, який «біло-синьо-блакитні» демонстрували восени. Належної концентрації не спостерігалося навіть у півфінальному матчі Кубка проти «Чорноморця».

Тактична гнучкість

В порівнянні осінню «Дніпро» трохи змінив свої тактичні акценти з точки зору атаки. В першій частині сезону Рамос часто виставляв двох потужних нападників Ніколу Калініча і Євгена Селезньова, причому останній виконував раніше незвичну роль відтягнутого форварда. Навесні Хуанде Рамос найчастіше використовував тактичний варіант, наближений до 4 – 4 – 2. Правда, не в класичному його розумінні. Дует нападників, враховуючи габарити Матеуса і Романа Зозулі, часто відсувався на фланги й відтягував тим самим на себе центральних оборонців суперника, звільняючи зони для флангових хавбеків Джуліано і Євгена Коноплянки.

Руслан Ротань і Сергій Кравченко при цій схемі виконували роль чистих опорників. Враховуючи, що раніше ці футболісти грали в амплуа плеймейкерів, є підстави вважати, що в окремих матчах Руслан і Сергій з потрібною для «хвилерізів» роллю руйнівників і «чистильників» не вправлялися. Значно комфортніше себе почуває, виконуючи такі функції, Джаба Канкава.